П`ятниця, 15.12.2017, 03:43
Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 24
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Матеріали

Головна » Статті » Методична робота

Методичні рекомендації з питань наступності між ланками дошкільної та початкової освіти

Методичні рекомендації з питань наступності між ланками дошкільної та початкової освіти

На сучасному етапі розвитку освітнього середовища завданнями співпраці ДНЗ і школи є:

·         створення психолого-педагогічних умов, що забезпечують сприятливий перебіг процесу адаптації першокласників до шкільного навчання (природність переходу з дитячого садка в школу);

·         поліпшення підготовки до навчання в школі 5-6 річних дітей;

·         поглиблення інтересу дошкільників до життя в школі;

·         надання допомоги сім'ї в новій ситуації, що виникає при підготовці до навчання в школі і при вступі дитини до школи.

Форми здійснення наступності ДНЗ і школи:

1Робота з дітьми:

·         екскурсії в школу;

·         відвідування шкільного музею, бібліотеки;

·         знайомство та взаємодія дошкільнят з учителями та учнями початкової школи;

·         участь у спільній освітній діяльності, ігрових програмах;

·         виставки малюнків і виробів;

·         зустрічі та бесіди з колишніми вихованцями дитячого садка (учні початкової та середньої школи);

·         спільні свята (День знань, посвята в першокласники, випускний в дитячому саду тощо) і спортивні змагання дошкільнят та першокласників;

·         участьу театралізованій діяльності;

·         відвідування дошкільнятами адаптаційного курсу занять, організованих при школі (заняття з психологом, вчителем, музичним керівником і іншими фахівцями школи).

2Взаємодія педагогів:

·         спільні педагогічні ради (ДНЗ і школа);

·         семінари, майстер-класи;

·         круглі столи педагогів ДНЗ та вчителів школи;

·         психологічні та комунікативні тренінги для вихователів та вчителів;

·         проведення діагностики по визначенню готовності дітей до школи;

·         взаємодія медичних працівників, психологів ДНЗ і школи;

·         відкриті покази освітньої діяльності в ДНЗ і відкритих уроків в школі;

·         педагогічні та психологічні спостереження.

3Співпраця з батьками:

·         спільні батьківські збори з педагогами ДНЗ та вчителями школи;

·         круглі столи, дискусійні зустрічі, педагогічні «вітальні»;

·         батьківські конференції, вечори запитань і відповідей;

·         консультативні центри при ДНЗ та школі;

·         зустрічі батьків з майбутніми учителями;

·         дні відкритих дверей;

·         творчі майстерні;

·         анкетування, тестування батьків для вивчення самопочуття сім'ї напередодні шкільного життя дитини і в період адаптації до школи;

·         освітньо-ігрові тренінги та практикуми для батьків дітей дошкільного віку, ділові ігри, практикуми;

·         сімейні вечори, тематичні дозвілля;

·         візуальні засоби спілкування (стендовий матеріал, виставки, скринька запитань і відповідей тощо);

·         засідання батьківських клубів (заняття для батьків і дитячо-батьківських пар).

Сучасні вчені  визначають пріоритетні напрямки наступності.   

Перший напрямок - це узгодити мету на дошкільному і початковому шкільному рівнях. Мета дош­кільної освіти - всебічний загальний розвиток дитини, визначений Базо­вим компонентом дошкільної освіти у відповідності з потенційними віко­вими можливостями і специфікою дитинства як самооцінного періоду життя людини.

  Мета освіти в початковій школі - продовжити все­бічний загальний розвиток дітей з урахуванням специфіки шкільно­го життя поряд з освоєнням найважливіших навчальних навичок у читанні, письмі, математиці та ін. Як у дошкільному закладі, так і в школі навчально-виховний процес повинен бути спрямований на ста­новлення особистості дитини: розвитку її компетентності (комуні­кативної, інтелектуальної, фізичної), креативності, ініціативності, самостійності, відповідальності, довільності, волі і безпеки повод­ження, самосвідомості і самооцінки.

Другий напрямок - збагатити освітній зміст у початковій школі. На основі досліджень О.Я. Савченко, О.В. Проскури, О.Л. Кононко та ін.,  мова йде:

·         про введення в педагогічний процес школи різних видів дитячої діяльності творчого характеру (самодіяльних ігор, драматизацій, тех­нічного і художнього моделювання, експериментування, словесної творчості, музичних, танцювальних імпровізацій);

·         про насичення змісту навчання такими знаннями історико-географічного і краєзнавчого характеру, які б максимально активізу­вали пізнавальні інтереси дітей, відповідали б їх потребам у практичній дії і формували почуття відповідальності за найближче оточення (ділянка школи, рослини на ділянці й у класі, оформлення приміщень);

·         про збагачення змісту уроків естетичного циклу, художньої діяльності як одного із засобів самовираження дитини, заснованих на її індивідуальному емоційно-образному баченні; про прилучення до національної художньої культури шляхом відвідування музеїв, виставок, майстерень художників, концертів, театрів, бібліотек.

Мета - збагатити загальнокультурний розвиток дитини (роз­ширити її інформаційний простір; виховати культуру сприйняття, почуттів, відносин, сформувати систему цінностей і переваг), а не тільки і не стільки її конкретні знання, які вона повинна відтворю­вати за вимогою вчителя.

Третій напрямок - удосконалити форми організації і методи навчання як у дошкільних закладах, так і в початковій школі. Су­часні наукові дослідження Л.А.Парамонової, М.М.Поддякова, З.М. Істоміної, Т.М.Фадєєвої вказують на необхідність:

·         відмовитися від регламентованого навчання в ДНЗ (статичних поз на заняттях, розташування столів у ряд по типу шкільного, відповідей по піднятій руці тощо);

·         забезпечити рухову активність дітей у школі на уроках фізкультури, великих перервах, а також у процесі позакласної роботи;

·         використовувати різноманітні форми навчання, що включа­ють специфічні види діяльності на інтегративній основі;

·         використовувати в ДНЗ циклічність і проектну організацію змісту навчання, що створює умови для використання самими дітьми наявного в них досвіду;

·         забезпечити взаємозв'язок занять (фронтальних, групових) з повсякденним життям дітей, самостійною діяльністю (ігро­вою, художньою, конструктивною тощо);

·         створити розвивальне предметне середовище як у дошкільному закладі, так і початковій школі, функціонально моделюючи зміст ди­тячої діяльності;

·         використовувати методи, що активізують у дітей мислення, уяву, пошукову діяльність, тобто елементи проблем­ності у навчанні;

·         використовувати в початковій школі (особли­во в перший рік навчання) ігрові прийоми, створювати емоційно-значимі ситуації, умови для самостійної практичної діяльності, коли діти можуть на основі наявних у них знань виявляти ініціативу, творчість, фантазію, відповідальність;

·         змінити форми спілкування дітей як на заняттях у дошкіль­ному закладі, так і на уроках у школі; забезпечити дитині можливість орієнтуватися на партнера-однолітка, взаємодіяти з ним і вчитися в нього (а не тільки в дорослого); підтримувати діалогічне спілкуван­ня між дітьми; визнавати право дитини на ініціативні висловлюван­ня й аргументоване відстоювання своїх пропозицій, право на помил­ку;

·         провідною в освітньому процесі як дошкільного закладу, так і початкової школи повинна стати діалогічна форма спілкування до­рослого з дітьми, що сприяє розвитку в дитини активності, ініціа­тивності, почуття власної гідності і самоповаги.

Навчання в школі вимагає пошуку нових підходів до вирішення проблеми наступності, що допомагає усп­ішному розв'язанню завдань безперервної освіти в Україні на перших її етапах: у дошкільному навчальному закладі та початковій школі. У реалізації цих завдань є певні проблеми:

·         усунення суперечок між запитами школи і програмними можливостями ДНЗ, амбіційними за­вищеними вимогами окремих батьків щодо підготовки їх дітей до школи;

·         професійне керування процесом переходу від однієї діяльності (гри) в ДНЗ до іншої (навчання) в початковій школі;

·         створення умов, необхідних для реалізації єдиної лінії загального розвитку дитини на суміжних етапах освіти.

·         непідготовленість дітей, які не охоплені суспільним дошкільним ви­хованням;

·         поспішне проходження важливих для дітей стадій розвитку; відсутність спрямованості процесу навчання і виховання на вікові можливості та особливості дітей;

·         необхідність врахування специфіки дошкільної та початкової освіти в перехідний для дитини період.

Проблеми наступності і перспективності мають декілька наукових аспектів.

Інформаційно-просвітницький аспект  перед­бачає:

·         визначення напрямків розвитку, освіченості та виховання дітей на кожній наступній сходинці освіти;

·         ознайомлення з новітніми технологіями, програмами навчання та виховання обох ланок освіти (старша група дошкільного закладу та перший клас початкової школи);

·         встановлення доцільного співвідношення між загальною та спеціальною підготовкою до школи, знаннями, вміннями і навичками.

З метою реалізації даного аспекту наступності використовуються такі форми взаємодії педагогічних колективів: семінари-практикуми щодо обговорення програм, взаємний обмін лекціями, конспектами робота творчих груп (вихователі старших груп, вчителі початкових класів) тощо.

Психологічний аспект:

·         вивчення особливостей розвитку дітей на перехідному етапі;

·         визначення специфіки переходу від ігрової до навчальної діяль­ності;

·         забезпечення психологізації навчально-виховного процесу як умови формування особистості на двох рівнях;

Форми взаємодії педагогічних колективів: семінари, семінари-практикуми, тренінги (педагогічного спілкування, комунікативних умінь), спільна робота практичних психологів школи та дошкільного закладу тощо.

Методичний аспект:

·         взаємне ознайомлення з методами і формами навчально-ви­ховної роботи в старшій групі дошкільного закладу та в 1-му класі школи;

·         забезпечення наступності щодо методів та прийомів роботи з дітьми з розвитку мовлення, математики, ознайомлення з навко­лишнім, фізичного, естетичного, соціального виховання.

Цей аспект реалізується через взаємовідвідування вихователя­ми та вчителями занять (уроків) з наступним спільним обговорен­ням, семінари-практикуми з певних методик; проведення спільних педагогічних нарад, виставок, конференцій; взаємоконсультування педагогами; обмін передовим педагогічним досвідом роботи тощо.

Практичний аспект:

·         попереднє знайомство вчителів із своїми майбутніми учнями;

·         кураторство вихователями своїх колишніх вихованців.

Конкретними формами реалізації змісту цього аспекту є: про­ведення днів відкритих дверей в школі та дошкільному закладі; відвідування свят у школі (День знань, Свято букваря, останнього дзвоника); система відвідування вчителями старших груп, спосте­реження за діяльністю дітей на заняттях та поза ними; бесіди з дітьми та їх вихователем; створення "школи майбутнього першокласника"; організація спільних концертів, спортивних змагань; ремонт і виго­товлення іграшок дітьми тощо.

Підсумком співпраці педагогічних колективів є спільна педаго­гічна рада вчителів та вихователів, де аналізуються результати підго­товки до школи, помилки та упущення, прогнозується подальша співпраця школи та дошкільного закладу.

Щоб забезпечити реальну перспективність і наступність у ро­боті дошкільного закладу та школи важливо дотримуватись певних умов: співробітництво має бути довготривалим і нерозривним; ро­бота - системною і плановою; завдання - комплексними та інтег­рованими. А отже, має забезпечуватися наступність між Державними стандартами дошкільної і початкової освіти.

 

Категорія: Методична робота | Додав: Калинка (25.11.2015)
Переглядів: 1300 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
КАЛЕНДАР ПОДІЙ
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Пошук
Корисні посилання
описание для кнопки описание для кнопки описание для кнопки описание для кнопки описание для кнопки описание для кнопки