П`ятниця, 15.12.2017, 03:34
Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 24
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Матеріали

Головна » Статті » Навчально-виховна робота

Навчально-виховна робота

Навчально-виховна робота

Вся навчально-виховна робота здійснюється за програмами, науково-методичною літературою, які рекомендовані Міністерством науки й освіти України. Для підвищення якості навчально-виховного процесу в ЦРД вихователі дотримуються таких рекомендацій:                      

  • упорядкування особистісно-орієнтованої моделі виховання дітей дошкільного віку;              
  • використання у навчально-виховному процесі інноваційних технологій;                                      
  • інтегрований підхід до організації змісту дошкільної освіти;                                                               
  • забезпечення гармонійного та різнобічного розвитку особистості дитини;                      
  • організація та формування життєвої компетентності дошкільника;
  • збереження фізичного, психічного та морального здоров’я дошкільників.                                 Працюючи в режимі творчого пошуку оригінальних розвиваючих, виховних ідей, технологій, форм та методів інноваційної діяльності, педагогічний колектив намагається працювати шляхом переводу системи освіти із режиму функціонування в режим розвитку. З цією метою в ЦРД вивчаються, апробуються та планомірно впроваджуються в практику роботи елементи розвивальних інноваційних методик та технологій, спрямованих на самовираження та саморозвиток кожної дитини:
  • навчання ранньому читанню за методикою М.Зайцева;
  • педагогічної системи М.Монтессорі;
  • пальчикового тренінгу.                                                                                                                                                 

Робота в даному напрямку позитивно позначилась на знаннях, уміннях, навиках дітей, на розвитку їх творчих здібностей та активізації співпраці з батьками. Результатом впровадження вищезазначених технологій та методик стало те, що малят, які навчалися ранньому читанню за методикою М.Зайцева, вже в старшій групі формуються навички читання і все це в активному русі, з великим інтересом. Використання пальчикового ігротренінгу розвиває дрібну моторику дошкільників, що в свою чергу забезпечує сприймання, стимулює мовленнєвий розвиток дітей. Пальчиковий театр (М.Монтессорі) в поєднанні з комплексом навчальних завдань пришвидшує загальний розвиток дітей, сприяє розвитку творчої діяльності, розвиває виразність мовлення, діти опановують діалогічне та монологічне мовлення, в них виховується інтерес до мистецтва.           

Для створення розвивального життєвого простору дитини в нашому дитсадку відбувається ремонт приміщень, придбання та ремонт меблів, оснащення майданчиків, фізкультурних зон, куточки для роботи гуртків, благоустрій та озеленення території, виготовлення обладнання для груп та ін. Адже забезпечення розвивального середовища для дітей – запорука успішного формування у них життєвої компетентності. Соціальний досвід та уявлення про навколишній світ дитина отримує під час спілкування з дорослими. Іншим засобом для розвитку є навколишнє середовище, в якому дитина проявляє різні рівні активності, залежно від її інтересів, нахилів. Саме від різноманітності предметно-інформативного середовища залежить інтелектуальний, фізичний, моральний та естетичний розвиток дитини. Предметно-розвивальне середовище в групі нашого дитячого садка формується залежно від напряму та спеціалізації нашого закладу, матеріальних можливостей, приміщення, віку дітей та зацікавленості педагогів і батьків у створенні якісних у мов для розвитку дітей.                                                                                                                                    

Рівень виконання освітніх завдань такий:

РОЗВИВАЛЬНІ: створюємо сприятливі умови для збагачення життєвих вражень дитини про природу, предметне довкілля (близьке й віддалене), різних дорослих та дітей, саму себе як носія тіла внутрішнього світу та соціально спрямованої поведінки; прагнемо розширювати особистий досвід, підтримувати прагнення до самодіяльності та творчості; заохочуємо до гри, варіювати сюжети ігор, учити дотримуватися ігрових правил; вправляти в здійсненні елементарних виборів у довкіллі, надавати комусь/чомусь перевагу, приймати найпростіші відповідальні рішення; розвиваємо потребу в спілкуванні з однолітками, бажання бути їм приємною та корисною; надаємо дітям можливість самоствердитися, відчути радість від успішного досягнення та схвалення дорослого; спонукаємо доводити розпочате до кінця, досягати поставленої мети, якісно виконувати доручення, формуємо елементарні уявлення про права та обов’язки, життєві плани людини.                                                                                                                                                                    

ВИХОВНІ: виховуємо культуру пізнавальної, ігрової, практичної діяльності, спілкування та слухання; залучаємо дітей до сприймання творів національної та світової культур; формуємо ціннісне ставлення до природи, предметів, художніх творів та видів мистецтва, дорослих та дітей, повагу до представників різних національностей; виховуємо терпимість до відмінних від власних уподобань, поглядів, оцінок; формуємо моральні якості особистості; виховуємо «почуття порядку», заохочуємо до наведення ладу в самій собі, упорядкуванні найближчого предметно-ігрового середовища; сприяємо закладанню основ екологічної культури, доцільної поведінки в природі; виховуємо самоповагу, здатність відстояти свою гідність, спроможність вчиняти совісно.

 

НАВЧАЛЬНІ: збагачуємо уявлення дітей про природу (її властивості, якості,стани, явища, різноманітність рослинного та тваринного світу, стан сьогоднішнього довкілля, еколого-доцільну поведінку, природу Космосу); рукотворний світ (предмети найближчого та віддаленого довкілля, ігрові атрибути та матеріали, ігрові правила й рольову поведінку, художні твори – образотворчого, музичного, літературного, театрального мистецтва); світ людей (рідних-знайомих-чужих, дорослих –дітей, чоловіків-жінок, України та інших країн світу); про самого себе (особливості тілобудови, рухову активність, здоров,я та хворобу, думки, прагнення, права та обов’язки, визначати своє місце в групі однолітків, відстоювати свою думку власну, поводитися совісно).                                                                    

       Провідною діяльністю дітей молодшого дошкільного віку  являється сюжетно-рольова гра, яка створює якнайсприятливіші умови для загального фізичного, психічного та соціального розвитку дитини, становлення основ її особистості, самосвідомості як її ядра. Ми вважаємо, що саме цей вид діяльності найбільше наближає дитину до світу дорослих, допомагає моделювати їхню поведінку, діяльність, систему взаємин з людьми, що її оточують. Показниками зрілої форми моделі розвитку сюжетно-рольової діяльності є: наявність у дитини потреби гратися з однолітками; здатність створювати ігрову ситуацію, обирати зручне для гри місце, організовувати ігрову обстановку; вміння формулювати мету та вербалізувати свій задум, пропонувати елементарний сюжет, стежити за його розгортанням; готовність узяти на себе одну з двох – трьох ролей, дотримуватися рольової поведінки; керуватися в ігрових діях моральними правилами, узгоджувати свої дії з діями однолітків, поводитися культурно, брати до уваги пропозиції дорослого; називати для інших дітей виконувану роль, добирати та називати предмети, іграшки та атрибути відповідно до виконуваної ролі. Діти стараються виконувати умовні ігрові дії, використовують предмети – замінники; стараються самостійно, без допомоги дорослого розвивати нескладні сюжети, спиратися на особистий досвіт, набутий від спілкування з природою, предметним світом, людьми, відчуття власного «Я»; драматизують знайомі казкові сюжети та реальні життєві ситуації; використовують вербальні та невербальні засоби спілкування з однолітками, елементи рухливих, дидактичних, музично –драматичних ігор та інших видів діяльності. Важливий показник повноцінного розвитку сюжетно-рольової гри як провідної в молодшому дошкільному віці – своєчасна трансформація притаманної попередньому віковому періоду предметно – маніпулятивної діяльності на суто ігрову, яку характеризують сюжетність, кілька ігрових ролей, правила гри, ігрове використання предметів, спілкування партнерів по грі, особистісний смисл дійства для самої дитини.                                                    

       Основну увагу ми приділяємо добору оптимальних для дітей молодшого віку форм організації життєдіяльності , створенню для них розвивального середовища, збереженню дитячої субкультури, забезпеченню своєї відкритості для особистих та ділових контактів з кожним вихованцем, розвитку специфічних видів діяльності (насамперед сюжетно-рольової гри, предметно-практичної та художньої). Протягом дня у дитини має бути особистий час, який вона може використати на власний розсуд в межах прийнятих для безпеки її життєдіяльності й благополуччя дорослих та однолітків умов. Дитині надається право на вибір змісту та форм реалізації своєї фізичної, соціально-моральної, емоційно-ціннісної, мовленнєвої, художньо-естетичної та креативної активності. Ми, дорослі, стараємось заохочувати, підтримуємо та позитивно оцінюємо конструктивні самостійні намагання дитини, висловлюємо довіру її можливостям, спонукаємо спостерігати, розмірковувати, досліджувати, діяти відповідально, вчиняти по совісті. Він усіляко сприяє формуванню у дітей елементарної дитячої картини світу, цілісного його образу, компетентної поведінки.        Щодо дітей молодшого віку при проведенні занять як форми організації обов’язкової , систематичної, унормованої в змісті та часі, продуктивної, контрольованої нами дорослими діяльності, передбачено право дитини на добровільне включення та вихід з них; заняття ґрунтуються на особистісно-орієнтованій моделі спілкування, реалізують особистісну тематику.                                   Наша педагогічна діяльність буде ефективною за умови, що дорослий допоможе молодшому дошкільникові збалансувати дві важливі для його особистісного становлення ролі – партнера по спілкуванню з дорослим та повноцінного члена дитячого співтовариства. Взаєморозуміння у спілкуванні дитини з авторитетними для неї дорослими, відчуття захищеності ними – неодмінна передумова становлення її особистісного, психологічного здоров,я. Визначення дитиною свого місця у групі однолітків, його високий статус у товаристві значущих дітей, усвідомлення свого авторитету для них – неодмінна складова його гарного самопочуття, зародження самоповаги, впевненості в своїх можливостях.

 

Сформовуємо базові якості особистості такі як:

САМОСТІЙНІСТЬ: дитина характеризується зрослою, самостійною: вміє їсти, вмиватися, причісуватися, вдягатися, роздягатися, складати одяг, придавати йому лад, прибирати за собою іграшки, виконувати елементарні завдання дорослого, клеїти книжки,витирати пил, прибирати сміття, мити іграшки та посуд, брати посильну участь у роботі на городі, в квітнику, розставляти тарілки, доглядати за рослинами, займатися самостійною художньою діяльністю, на власний розсуд планувати особистий час. Стійкість, результативність різноманітних самостійних дій сприяє виробленню відповідної звички – що є запорукою самостійності як базової особистості.                                

ЛЮДЯНІСТЬ: розширюємо коло людей, з якими спілкується малюк, починають утворюватися дитячі угруповання. Дитина виявляє бажання довше перебувати поруч з однолітками, які їй симпатичні, разом гратися, сидіти за столом, триматися за руки, ділитися іграшками та солодощами, поводитися привітно, вітатися, дякувати, дбати про іншого. Вона поки що значно прихильніша до дорослого, ніж до однолітка, спілкування з іншими дітьми вельми ситуативне, короткотривале, проте саме в середині нього зароджуються такі моральні почуття, як здатність побачити труднощі іншого, адекватно відгукнутися на його успіх – неуспіх, виявити спів радість та співчуття, відмовитись від чогось на користь товариша, віддати йому краще та інше. Ці прояви засвідчують зародження людяності як однієї з базових якостей особистості, є показником уміння брати іншого до уваги, рахуватися з ним, визначати чесноти інших людей.                           

РОЗСУДЛИВІСТЬ: дитина здатна до елементарних розмірковувань щодо різних життєвих ситуацій, подій вчинків, результатів діяльності, якостей людей. Вона аналізує побачене, намагається встановити елементарні причинно-наслідкові залежності між життєвими явищами та їхніми наслідками для людей, орієнтується на сенсорні еталони, помічає навіть незначні відмінності, класифікує явища за певною якісною ознакою, орієнтується в часі та просторі, оперує різними частинами мови та інше. Все це сприяє становленню розсудливості як базової характеристики особистості.                                                                                          

СПРАВЕДЛИВІСТЬ: з допомогою дорослого дитина навчається зіставляти, аналізувати та оцінювати свої вчинки й досягнення з вчинками та досягненнями однолітків, брати до уваги не лише власні інтереси, а й інтереси інших учасників групи, визнавати свої помилки, не перекладати на інших свої обов’язки, говорити правду, надавати пріоритет істині порівняно з особистою вигодою. Завдяки цьому починає формуватися справедливість як базова якість особистості.                 

САМОЛЮБНІСТЬ: діти чутливі до схвальних та негативних оцінок з боку авторитетних людей, насамперед рідних та близьких дорослих. Він прагне «бути хорошим», робити, «як слід», як сказала мама (вихователька), пильнує за тим, щоб дорослий не пройшов повз будь-яке її досягнення, намагається домогтися уваги, схвалення, оприлюднення успіхів, вдається до всіляких хитрощів, щоб приховати свої недоліки, применшити значущість неуспіху, уникнути ймовірної невдачі. У такий спосіб дитина відстоює своє право на самоповагу, намагається зберегти такий важливий для неї позитивний «Я»- образ. Оптимістичний погляд на себе як носія тілесної , духовно-душевної та соціальної сутності – важлива запорука становлення в молодшому дошкільному віці доступної форми життєвої самолюбності як однієї з базових якостей.                    

 СПОСТЕРЕЖЛИВІСТЬ: зросла довільність психічних процесів уможливлює здатність дитини концентрувати увагу на комусь/чомусь протягом нетривалого часу : вона відкриває для себе багато цікавого в природі, предметах, людях, у самій собі; вдивляється та вслухається в те, що бачить і чує, порівнює з побаченим і почутим раніше, виробляє з приводу цього найпростіші судження, емоційно реагує на нього, відображає в ігрових, предметно-практичних, художньо-естетичних діях. Запам’ятовуючи побачене, помічаючи неяскраве, приховане, дрібне, відокремлюючи істотне від неістотного, нове від знайомого, дитина вправляється в умінні спостерігати, вдосконалюється у спостережливості як базовій якості особистості.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ: діти молодшого дошкільного віку мають коло елементарних обов’язків покладених на нього дорослим. Залучена до виконання постійних та ситуативних завдань різної складності та змісту, дитина починає усвідомлювати їхню значущість для інших, свою причетність до дорослого життя, власні зрослі можливості. Діти за допомогою дорослого відкривають для себе залежність між старанністю людини та якістю виконаного нею доручення, починає орієнтуватися у поняттях «права» та «обов’язки», дістає уявлення про те, що кожний виконавець має відповідати перед іншими та власною совістю за якість зробленого, за прийняті рішення, за свої помилки. Це свідчить про появу елементарної відповідальності як базової якості особистості, про зародження спроможності дитини елементарно відповідати за свої дії.                     

КРЕАТИВНІСТЬ: це зросла самостійність, підвищення створювальної активності, інтерес до нового, поява елементарного вміння бачити проблему , намагання її розв’язати, прагнення висунути найпростіші гіпотези, дослідити невідоме – характерні ознаки дитини 3 – 5 років. Природу, предметне довкілля, спілкування з дорослими та іншими дітьми дитина молодшого віку використовує як арену для випробування своїх сил, у тому числі й творчих. Він обстежує довкілля, варіює способи й прийоми входження з ним у контакт, з допомогою нами, дорослими та власної активності здобуває доступну інформацію про нього, радіє їй, почувається відкривачем нового. Завдяки цьому в дітей молодшого дошкільного віку на основі попереднього досвіду самодіяльності поведінки формуються зачатки креативності як однієї з провідних характеристик особистості.            Порівняно з дитиною раннього віку істотно зростають фізичні можливості, змінюються антропометричні показники. Маса тіла дитини протягом цього періоду збільшується, довжина тіла, окружність грудної клітки. Збільшується життєвий простір, цілеспрямованішими стають дії, урізноманітнюються і стають більш координованими рухи. Дії дитини стають дедалі цілеспрямованішими. У різноманітних видах діяльності вона починає діяти відповідно до заздалегідь поставленої мети, намагається дотримуватися її. Проте через нестійкість психічних процесів малюк може «загубити» мету, легко переключитися на іншу діяльність, відволіктися, кинути одну справу заради іншої, не помітити підміни вихідної мети, радіти досягненню нової. У цьому періоді інтенсивно розвивається сюжетно-рольова гра: дитина урізноманітнює та ускладнює сюжети ігор, бере на себе нові й нові ролі, вчиться підпорядковувати власну поведінку ігровим правилам. В образотворчій діяльності та конструюванні дитина дедалі частіше вдається до обдуманого зображення предметів, хоча способи реалізації задумів ще недосконалі. Діти не лише знають властивості багатьох предметів, а й засвоює деякі загальноприйняті сенсорні еталони форми, величини, кольору. Зростає допитливість дитини, особливо це стосується з’ясування причин різних явищ життя, значно активізується словник. Дитина має певні уявлення про взаємини різних людей, людських відносин, адекватно реагує на події, вчинки, результати діяльності. Вона орієнтується в природному, предметному та людському довкіллі, певним чином до нього ставиться, знає, чого від нього можна чекати. Участь помічника вихователя у навчально-виховному процесі має велике значення як для дітей так і для вихователя. Так як наша молодша група є різновіковою заняття у повсякденному житті проводяться по підгрупах з допомогою помічника вихователя. Проводячи заняття з першою підгрупою, помічник вихователя займається з другою підгрупою, потім відпочивши проводяться заняття з другою підгрупою, а перша знаходиться з помічником вихователя. Під час дня помічник вихователя бере участь у всіх режимних моментах групи.

 

Категорія: Навчально-виховна робота | Додав: Калинка (31.10.2015)
Переглядів: 708 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
КАЛЕНДАР ПОДІЙ
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Пошук
Корисні посилання
описание для кнопки описание для кнопки описание для кнопки описание для кнопки описание для кнопки описание для кнопки