П`ятниця, 15.12.2017, 03:33
Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 24
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Матеріали

Головна » Статті » Поради батькам психолога

Як підготувати дитину до вступу в дитячий садок

Як підготувати дитину до вступу в дитячий садок?

Адаптація дитини процес індивідуальний, і кожен батько відчуває, як психологічно підготувати саме свою дитини до дитячого закладу. Хотілось б звернути Вашу увагу на деякі моменти і дати такі поради:

  •          Розкажіть дитині, що таке дитячий садок, навіщо туди ходять діти, чому ви хочете, щоб малюк пішов в дитячий сад. Приведіть його до нас, щоб він представляв, що це таке.
  •          Коли ви йдете повз наш дошкільний заклад, з радістю нагадуйте дитині про те, як йому пощастило – восени він зможе сюди ходити. Розповідайте рідним і знайомим в присутності малюка, що пишаєтеся своєю дитиною, – адже його прийняли в дитячий сад.
  •          Поговоріть з ним, як з дорослим. Поясніть, що він буде ходити в садок, де багато дітей, з якими можна грати, і багато нових і цікавих іграшок.
  •          Розкажіть йому, що дорослі "тітоньки", з якими він там зустрінеться, будуть грати, співати й танцювати з ним, читати йому книжки, розповідати казки і завжди у всьому допоможуть.
  •          Скажіть, що тепер вранці вся родина буде відправлятися на роботу: тато – в свій офіс, мама – в свій, старший брат або сестра – до школи, а він – у дитячий садок, а після роботи мама або тато прийдуть за ним і заберуть додому.
  •          Познайомтеся з майбутнім вихователем та помічником вихователя. Обов’язково скажіть вихователю, а краще залиште йому письмову пам’ятку, де перерахуйте: страви, продукти і ліки, що викликають алергію; щеплення, від яких у дитини медичний відвід; номери телефонів для зв’язку з вами в екстрених випадках.
  •         Детально розкажіть дитині про режим дитячого садка: що, як і в якій послідовності, він буде там робити. Чим докладніше буде ваша розповідь – тим спокійніше і впевненіше почуватиме себе ваш малюк, коли піде в дитячий садок. Коли дитина бачить, що очікувана подія відбувається так, як було йому заздалегідь "обіцяно", – він відчуває себе впевненіше.
  •          Поступово, протягом літа, влаштовуйте режим дня дитини подібний до режиму дня у дитячому садку, особливо якщо це стосується раннього вставання – не пізніше восьмої години ранку. Після обіду ваш малюк повинен спати не менше однієї години або хоча б полежати з книгою або з іграшкою. Готуватися до сну слід не пізніше 21 години.
  •          Корисно навчити користуватися горщиком. Відучити його від їжі із пляшечки з соскою. Постарайтеся навчити малюка самостійно їсти ложкою і пити з чашки.
  •          Поговоріть з дитиною про труднощі, які можуть виникнути у нього в дитячому садку. Обговоріть, до кого в цьому випадку він зможе звернутися по допомогу, і як він це зробить. Наприклад: "Якщо ти захочеш пити, підійди до вихователя і скажи: "Я хочу пити", і вихователь дасть тобі води. Якщо захочеш в туалет, скажи про це вихователям".
  •          Не створюйте у дитини ілюзій, що все буде виконано на його першу вимогу і так, як він хоче. Поясніть, що в групі буде багато дітей і іноді йому доведеться почекати своєї черги. Ви можете сказати малюкові: "Вихователь не зможе допомогти одягтися відразу всім дітям, тому тобі доведеться трохи почекати".
  •          Навчіть дитину знайомитися з іншими дітьми, звертатися до них по імені, просити, а не забирати іграшки, у свою чергу, пропонувати іграшки іншим дітям.
  •         Ознайомтеся з іншими батьками та їхніми дітьми. Називайте інших дітей у присутності вашого малюка по іменах. Запитуйте його думку про нових друзів.
  •         Вводити дитину в нову ситуацію треба поступово. У перші дні побудьте з ним якийсь час в дитячому садку, не йдіть відразу. А, прощаючись, обов’язково скажіть, що повернетеся за ним. Як правило, багато дітей через кілька днів звикають до нових умов.
  •          Коли ваш син або дочка вперше відправляться в садок, не забудьте дати йому з собою свою іграшку: звична тепла річ, що пахне будинком, буде діяти на малюка заспокійливо, це для нього частинка дому, частинка безпеки.
  •          не забудьте так розпланувати свій час, щоб повністю звільнити собі першу пару тижнів, щоб зі свого боку допомогти дитині плавно пройти адаптацію в садку;
  •          На перших порах намагайтеся приділяти своїй дитині потрійну увагу вдома і на прогулянках, нагадуйте ввечері йому про садок, продіток, про вихователя. Найголовніше – не бійтеся сліз дитини, адже він поки не може реагувати інакше! Не дратуйте дитину своїми сльозами і нервозністю. Багато мам не можуть стримати емоцій при розлученні з дитиною вранці, коли дитина йде до групи. Якщо у мами не виходить бути витриманою, краще довірити татові відвести дитину в садок.
  •          Постарайтеся бути терпимими в період адаптації дитини до дитячого садочку, не шкодуйте часу на емоційно-особистісне спілкування з дитиною, заохочуйте відвідування дитячого саду дитиною. Пам’ятайте, що дитячий сад – це перший крок у суспільство, імпульс до розвитку знань дитини про поведінку в суспільстві.

Чому краще віддавати дитину в дитячий садок у віці з двох-трьох років?

  •          Адаптація дитини до дитячого садка проходить більш так би мовити "лагідно". У цьому віці дитина психологічно готова до відвідування дошкільного закладу.
  •          По-перше, у малюка мова стає засобом комунікації. Він краще розуміє інших і краще висловлює свої почуття словами. У результаті він вчиться будувати відносини не тільки з близькими людьми, а й з чужими дорослими. Дитина може сказати про свої відчуття і не відчуває сорому від своїх випадкових промахів. З нею легше всього налагодити контакт чужій людині. Та й діти здатні слухати і чути дорослих.
  •          По-друге, трирічна дитина отримує задоволення від гри з однолітками. Вона співпрацює, взаємодіє, тому що вчиться елементарним прийомам спілкування.

Бувають ситуації, коли поведінка дитини не витримує ніякої критики, терпіння не вистачає... Чи варто карати дітей? І як саме це краще зробити?

Звичайно, ми не роботи і в житті буває всяке. Тож, якщо ви розумієте, що в якийсь момент можете не стриматися від проявів агресії по відношенню до дитини, запам’ятайте кілька правил:

  •          По-перше, дитину не можна бити. Ніколи. Навіть незважаючи на ступінь її провини.
  •          По-друге, не можна кричати на дитину. Точніше, не можна робити це постійно, інакше виросте невротик або абсолютно некерована людина. Вона просто звикне до того, що з нею завжди розмовляють на підвищених тонах, і на неї вже нічим не можна буде вплинути. Звичайно, бувають випадки, коли доводиться підвищити голос. Наприклад, щоб вберегти від небезпеки: "Не чіпай, гаряче!" Навіть якщо він не сприймає ваші слова, сказані спокійним голосом, варто сказати чітко і строго, але ж зовсім не кричати.
  •          Ну, а якщо ви накричали на свою дитину тільки тому, що увірвався терпець, втомилися або неприємності на роботі і відчуваєте, що були неправі, майте мужність вибачитися перед нею. Поговоріть з нею з позиції рівних, поясніть, чому себе так вели. Так ви навчите своє чадо бути чесним, об’єктивним і визнавати власні помилки.
  •          Ні в якому разі не можна ображати дитину. Це, напевно, навіть гірше розмови на підвищених тонах. Зневажливі висловлювання ("пхикати як маленький"), насмішки, порівняння з іншими дітьми знищують особистість, самоповагу в дитини.
  •         Пам’ятайте, що не можна лякати малюка, сіючи в його душі необгрунтовані страхи. Звичайно, повідомляти про реальні небезпеки (чужі люди, дорога тощо) необхідно, причому не приховуючи можливих наслідків. Однак не можна лякати дитину якоюсь букою, яка живе під ліжком і вилізе, якщо вона зараз же не закриє очі і не засне.
  •         Коли дитина стає зовсім нестерпною, використовуйте перевірений спосіб – відведіть в кут або в те місце, де немає телевізора та іграшок. Не варто кричати на неї, просто спокійно скажіть: "Ти занадто агресивний, посидь тут п’ять хвилин". Повірте, це серйозне покарання для малюка, тому що навіть кілька хвилин, під час яких він не займається нічим цікавим, здадуться для нього годинами. Час ізоляції залежить від віку дитини: трирічний малюк відправляється на стілець на три хвилини, п’ятирічний – на п’ять. Якщо ще не скінчився призначений час, то краще не вступати з дитиною ні в які переговори. І тільки потім можна з’ясувати, чи зрозуміла, за що її покарали.
  •          Хочеться додати, щоб Ви не забували, що діти розумніші і мудріші за нас. А ми, дорослі, чомусь не довіряємо їм: як це, адже він не має такого життєвого досвіду, і він взагалі ще маленький і нічого не розуміє. Насправді дитина в будь-якому віці вже все розуміє, вона бачить і відчуває. Тому спочатку потрібно звикнути спілкуватися з нею на рівних. Малюк це обов’язково оцінить і буде вас поважати. А значить, і в три роки, і в тринадцять ви зможете знайти з ним спільну мову.

 

Категорія: Поради батькам психолога | Додав: Калинка (21.04.2015)
Переглядів: 242 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
КАЛЕНДАР ПОДІЙ
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Пошук
Корисні посилання
описание для кнопки описание для кнопки описание для кнопки описание для кнопки описание для кнопки описание для кнопки