П`ятниця, 24.11.2017, 19:20
Вітаю Вас Гість | RSS

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 22
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Матеріали

Головна » Статті » Поради батькам психолога

"Криза 3-х років"

"Криза 3-х років"

 

                Нарешті вашій дитині виповнилося три роки. Вона майже самостійна: ходить, бігає, розмовляє... Їй вже дечого можна доручити. Ваші вимоги мимовільно зростають. Дитина вам в усьому намагається допомогти. І раптом...

                З  вашим найкращим творінням, щось відбувається. Воно змінюється прямо на очах, а саме головне - в гіршу сторону. Наче дитину підмінили; замість м"якої, поступливої людинки вам підсунули вередливу, неслухняну істоту.

                І так увесь день, місяць, тиждень, рік, кожної хвилини, кожної секунди. Відмовляється від того, що йому завжди подобалося. Все робить навпаки зі злістю, проявляє  неслухняність в ущерб своїм інтересам. Як він ображається, коли його зупиняють, щоб він не робив шкоду. Будь-які заборони перевіряє. То обговорює, то взагалі мовчить.

                Він виділив себе як «Я» серед навколишніх людей, протипоставив себе їм. Він хоче підкреслити свою різницю між ними.   «Я сам!», «Я сам!», «Я сам!»

                Ця позиція «Я – системи» - основа особистості до кінця раннього дитинства. Стрибок від реаліста до фантазера закінчується, вікон впертості. Впертістю можливо перетворити свої фантазії в реальність і відстояти їх.

                В 3 роки чекають від сім'ї визнання незалежності і самостійності. Дитина хоче, щоб її думку запитали, щоб порадилися з нею.

                 Він не може чекати, що це буде колись. Малюк ще не розуміє майбутнього часу. Йому потрібно відразу і негайно. Він намагається будь-що завоювати самостійність.

Як потрібно вести себе батькам під час кризи дитини 3-х років.

1.                Головна відповідальність належить матері. Малюк від кризи страдає сам. Але криза - це важливий етап в психологічному розвитку дитини. Тому, якщо ви помітили, що в поведінці вашої дитини відбулися зміни, намагайтеся виробити правильну лінію своєї поведінки, розширюйте права і обов'язки малюка, і в межах розумного дайте відчути йому самостійність. Знайте, що дитина не просто не погоджується з вами, вона випробовує ваш характер і знаходить слабкі місця. Вона по декілька раз в день перевіряє  те, що забороняєте ви, не можна, а можливо – можна.

2.                У відповідь вам він говорить «ні». Не ображайтеся за це на нього. Адже це ваше звичайне слово, коли ви виховуєте його, А він, вважає себе самостійним, наслідує вас. Знайдіть вихід у рольовій грі, яка з 3- х років стає ведучою діяльністю.

3.                Для нормального розвитку малюка бажано під час кризи 3-х років, щоб він відчував, що всі дорослі в будинку знають, що поряд з ними не малюк, а рівний з ним товариш і друг.

Як не потрібно вести батькам під час: кризи дитиня 3-х років.

1.                Сварити та карати дитину за всі неприємні для нас прояви самостійності.

2.                Не говорити «так», коли потрібно твердо «ні» .

3.                Дитина обов’язково повинна пройти цю кризу. Пам’ятайте, що у дитини в подальшому може підвищитися почуття відповідальності.

4.                Не привчайте малюка до легких перемог, не давати привід для самовихваляння, тому що потім будь-яка невдача стане для нього трагедією. Запам’ятайте, все що відбудеться з вашою дитиною, ми розглядаємо і оцінюємо з точки зору дорослого, а не дитини, дечого не розуміючи. Більша кількість батьків лякаються кризи тільки тому, що їм нема з ким порівняти свого малюка.

5.                Щоб криза пройшла нормально, любіть свою дитину.

Уявіть собі курча, який ще не виклюнувся з яйця. Йому там безпечно. І все ж таки хоча і інстинктивно, але він розламує шкарлупу, щоб вибратися з середини. А інакше він просто задихнувся б під нею.

                  Опіка для дитини - та ж шкарлупа. Їй там тепло і безпечно. Якийсь час вона їй потрібна. Але наш малюк росте, змінюється, і раптом він усвідомлює, що шкарлупа заважає його росту. Нехай ріст хворобливий і все ж таки малюк не інстинктивно, а свідомо ламає "шкарлупу", щоб витримати всі негаразди, пізнати непізнане. А головне відкриття -  відкриття себе. Він незалежний, він все може. Але в силу вікових можливостей, без допомоги мами, він не зможе обійтися. 3 іншими дорослими, ровесниками, братами і сестрами дитина навіть не збирається конфліктувати.

                 На думку психологів, малюк в 3 роки переживає одну з криз, закінчення якої означає початок нового етапу - дошкільного дитинства.

Категорія: Поради батькам психолога | Додав: Калинка (13.10.2016)
Переглядів: 504 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Вхід на сайт
КАЛЕНДАР ПОДІЙ
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Пошук
Корисні посилання
описание для кнопки описание для кнопки описание для кнопки описание для кнопки описание для кнопки описание для кнопки